ЄСПЛ нагадав суддям про критерії правомірності обшуків у адвокатів

Переслідування та утиски представників юридичної професії завдають удар по самому серцю конвенційної системи. Тому обшуки в будинках або офісах адвокатів повинні підлягати особливо суворому контролю.

Про це нагадав ЄСПЛ у справі «Круглов та інші проти Росії» (заява № 11264/04 і 15 інших заяв), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У різні терміни в період з 2003 по 2016 рік в офісах юристів проводилися обшуки, в ході яких слідчими вилучалися такі предмети, як комп’ютери, жорсткі диски та документи.

Після вичерпання національних засобів оскарження правомірності проведення таких слідчих дій, 25 громадян звернулися до Європейського суду з прав людини.

У Страсбурзі виходили з того, що ці обшуки у всіх заявах були законними з точки зору внутрішнього законодавства і переслідували законну мету запобігання злочинам. Аналіз кейсів полягав у з’ясуванні питання, чи були оспорювані заходи необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, чи можна вважати адекватним співвідношення між метою проведення таких заходів і використовуваними засобами.

Для визначення того, чи є такі заходи «необхідними в демократичному суспільстві», суд повинен встановити, чи є в національному законодавстві ефективні гарантії проти зловживань або свавілля і як ці гарантії діяли в конкретних розглянутих справах.

У зв’язку з цим слід взяти до уваги:

тяжкість злочину, у зв’язку з яким проводився обшук і виїмка,

чи були вони проведені відповідно до рішення судді або судової посадової особи або піддані судового перегляду після його проведення,

чи було це рішення засноване на розумних підозрах і чи був його обсяг розумно обмеженим.

Суд повинен також розглянути питання про порядок проведення обшуку, в тому числі – якщо мова йде про адвокатську контору – чи був він проведений в присутності незалежного спостерігача або чи були інші спеціальні гарантії для забезпечення того, щоб матеріали, які підпадають під дію професійної юридичної таємниці, які не були вилучені.

Нарешті, суд повинен взяти до уваги ступінь можливих наслідків для роботи і репутації осіб, яких було піддано обшуку.

Також ЄСПЛ звернув увагу на те, що троє із заявників були практикуючими юристами, але не адвокатами. У зв’язку із цим високі судді зауважили, що саме держави повинні визначати, хто і на яких умовах уповноважений займатися юридичною практикою в межах своєї юрисдикції. Крім того, держави також повинні створити систему особливих гарантій професійної таємниці в інтересах належного відправлення правосуддя, з огляду на роль адвокатів в якості посередників між сторонами спору і судами. У Росії, незалежно від сфери права, юридичні консультації, а також представництво в суді можуть надаватися адвокатами і “іншими особами” з невеликими обмеженнями. Однак професійна таємниця охороняється лише в тій мірі, в якій до неї причетні адвокати, що робить незахищеними відносини між клієнтами і іншими юридичними консультантами.

Суд визнає, що потенційні клієнти повинні усвідомлювати різницю між статусом адвоката і статусом іншого правника. Адвокати користуються додатковими привілеями, які відповідають тому факту, що їх зобов’язання перед клієнтами вище, ніж у інших юридичних консультантів. Однак було б несумісним з верховенством права залишати взагалі без будь-яких конкретних гарантій всю повноту відносин між клієнтами і юридичними консультантами, які, з невеликими обмеженнями, практикують, професійно і часто незалежно, в більшості галузей права, включаючи представництво сторін в судах.