ВС виніс постанову щодо процедури банкрутства.

Умовами договору передбачено, що права та обов’язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін. Відчуження права вимоги без дотримання цих умов договору є правомірним, якщо воно було вчинено в межах процедури банкрутства у ліквідаційній процедурі.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовлено у задоволенні позовних вимог підприємства про визнання недійсним договору купівлі-продажу грошових вимог в частині купівлі-продажу права грошової вимоги до підприємства, укладеного в порядку реалізації (продажу) майна боржника, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Залишаючи вказані судові рішення без змін, Верховний Суд виходив з такого.

У частинах 1 та 2 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: 

• основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);
• відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;
• необоротні активи банкрута;
• дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Доводи скаржника про те, що право вимоги до підприємства, яке виникло на підставі договору поставки, не могло бути відчужено на користь відповідача без попередньої письмової згоди позивача, оскільки умовами вказаного правочину передбачено, що права та обов’язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною письмовою згодою сторін, Верховний Суд відхилив з огляду на те, що відчуження права вимоги до позивача за спірним правочином було вчинено в межах процедури банкрутства, про що правомірно зазначили господарські суди попередніх інстанцій. 

З постановою ВС у справі № 910/8493/17 можна ознайомитись за посиланням.

Джерело: Українське право