У Верховному Суді України відбувся брифінг

Під час брифінгу, який відбувся 30 травня 2016 року у Верховному Суді України, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк та судді-спікери Верховного Суду України повідомили представникам засобів масової інформації про рішення Верховного Суду України у справах, що розглядалися упродовж квітня – травня 2016 року Судовими палатами в адміністративних, господарських, кримінальних і цивільних справах, а також роз’яснили зміст Конституційних подань, які того ж дня підтримав Пленум Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк поінформував представників ЗМІ про підсумки засідання Пленуму Верховного Суду України, яке відбулося 30 травня 2016 року. Судді Верховного Суду України прийняли рішення звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України.

У свою чергу суддя Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олег Кривенда пояснив необхідність звернення Верховного Суду України до Конституційного Суду України із вищезазначеним поданням, оскільки на відповідність Конституції України мають бути перевірені окремі норми Закону України «Про природні монополії» у частині утворення та ліквідації національних комісій, затвердження положень про національні комісії, призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Президентом України.

Також Олег Кривенда звернув увагу на невідповідність норм законів України «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про питну воду та питне водопостачання» нормам, закріпленим Конституцією України, щодо утворення, реорганізації й ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та затвердження положення про ці органи, що є виключною компетенцією Кабінету Міністрів України.

Також суддя Верховного Суду України поінформував журналістів про питання, що виникають під час розгляду справ, пов’язаних із притягненням народних депутатів України до відповідальності.

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Людмила Охрімчук  детально розповіла про правові висновки Верховного Суду України у справах про визнання договорів іпотеки недійсними з підстав порушення житлових прав неповнолітніх дітей.

Як уже повідомлялося, Верховний Суд України дійшов висновку, що батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, що передбачає відмову від майнових чи житлових прав, що належать дитині, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання. Разом з тим сам по собі факт відсутності такого дозволу органу опіки і піклування не може бути безумовною підставою для визнання укладеного батьками договору недійсним, якщо фактично цим договором майнових чи житлових прав дитини не порушено.

Людмила Охрімчук повідомила про розгляд Пленумом Верховного Суду України звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку із положеннями частин першої та другої статті 55 Конституції України.

Суддя Верховного Суду України Олександр Потильчак поінформував присутніх про правовий висновок Верховного Суду України, висловлений Судовою палатою у господарських справах щодо застосування позовної давності у справі за позовом заступника Генерального прокурора України про визнання недійсними рішення міської ради та державних актів на право власності на землю. Таким чином, норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

– Держава зобов’язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти. Їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, – наголосив Олександр Потильчак. – Тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Під час брифінгу йшлося і про питання, що мають загальнодержавне значення. Як відомо, зараз судова система переживає нову хвилю публічних інформаційних атак, зокрема, з боку представників виконавчої влади. На переконання Голови Верховного Суду України Ярослав Романюк, питання незалежності судової влади є надзвичайно актуальним з огляду на прагнення України запроваджувати європейські стандарти, зокрема, у сфері судочинства та судоустрою.