ЄСПЛ поставив під сумнів можливість моніторингу комунікацій.

Моніторинг  телекомунікацій, коли інформація в режимі реального часу за певними фільтрами (ключовими словами) відбирається з телекомунікаційних мереж для наступного аналізу, не відповідає вимогам ст. 8 Конвенції.

На недостатній нагляд за процесами відбору та пошуку інформації звернув увагу Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Big Brother Watch та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 58170/13, 62322/14 та 24960/15).

Заяви були подані після того, як Едвард Сноуден, працівник Агентства національної безпеки США (NSA) виявив існування програм спостереження та обміну інформацією, якими користуються розвідувальні служби Сполучених Штатів Америки та Сполученого Королівства.

Скарги журналістів та правозахисних організацій стосувалися трьох аспектів моніторингу:

• широкомасштабне перехоплення (моніторинг) телекомунікацій;
• обмін отриманою розвідувальною інформацією між країнами;
• отримання даних зв’язку (білінгової інформації) від операторів та провайдерів телекомунікацій.

Відповідно до національного законодавства Великої Британії існували певні етапи процесу моніторингу, що, зокрема включали: перехоплення повідомлень, які передавалися каналами телекомунікацій; застосування у реальному часі фільтрів для визначення значущості перехопленої інформації, аналіз відібраного та збереженого матеріалу аналітиком.

ЄСПЛ, констатувавши відсутність зловживань з боку розвідувальних служб Сполученого Королівства, тим не менш, виявив недостатній незалежний нагляд за процесами відбору та пошуку інформації, зокрема щодо критеріїв фільтрування інформації для наступного відбору та перевірки перехопленої інформації.

З цього суд дійшов висновку, що національне законодавство не відповідало вимогі «якості права» та критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Отже, стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод була порушена.

Що стосується отримання від операторів телекомунікацій білінгової інформації, то тут ЄСПЛ звернув увагу на те, що законодавство Європейського Союзу вимагає, аби така процедура була обмежена метою боротьби з тяжким злочином, а доступ до таких даних мав попередньо санкціонуватися судом або іншим незалежним адміністративним органом. І в цьому питанні внутрішнє законодавство Великої Британії виявилося невідповідним, оскільки не містило подібних гарантій. То ж мало місце порушення статті 8.

Натомість в існуючій процедурі обміну розвідувальною інформацією ЄСПЛ порушень не виявив.

Джерело: ECHR.Ukrainian Aspect