Посада секретаря судового засідання.

Хто працює у суді: секретар судового засідання.
Про свої обов’язки розповідає секретар судового засідання Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ольга Медвідь. Секретар судового засідання – це учасник судових проваджень, у будь якому судочинстві, який виконує функції щодо організації і проведення судового розгляду. Чинні процесуальні кодекси України відносять секретаря судового засідання до інших учасників судового процесу (у кримінальному провадженні секретаря судового засідання віднесено до інших учасників кримінального провадження). Також секретар судового засідання є самостійною, процесуальною одиницею, яка входить до складу суду, й у разі потреби (передбачено законодавством) йому може бути заявлено відвід учасником процесу. Отже, секретар судового засідання — посадова особа суду, учасник судового процесу, наділений процесуальними правами та обов"язками. Секретар судового засідання є державним службовцем. Посада секретаря судового засідання належить до посад державної служби категорії «В». Призначає громадян, які пройшли конкурсний відбір на посаду та звільняє з посади секретаря судового засідання керівник державної служби - керівник апарату суду. На даний час – під час війни – призначення відбувається без проведення конкурсу на підставі поданої заяви кандидата. Згідно з посадовою інструкцією, секретар здійснює судові виклики і повідомлення з дотриманням усіх норм законодавства. Він доповідає головуючому судді про явку осіб на засідання, чи вручено повістки та повідомлення тим, хто не з’явився, вказує причини їх неприбуття, якщо вони відомі суду. Під час розгляду справи здійснює повне фіксування засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Крім того, одночасно з технічним записом секретар веде журнал засідання, який невідкладно підписує після закінчення останнього та приєднує до справи. Також саме на нього покладено обовязок оформлення всіх матеріалів справи.

До кандидата на цю посаду висуваються наступні вимоги, а саме: вища освіта за освітнім ступенем не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за спеціальністю «Право», «Правоохоронна діяльність», вільне володіння державною мовою, досвіт роботи – не потрібний.