Розірвання шлюбу: юридичний аспект.

У сімейному законодавстві України передбачено два способи розірвання шлюбу: судовий та позасудовий.

Так, якщо у подружжя немає спільних дітей до 18 років, і вони обидва згодні на розлучення, воно проводиться через державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі –ДРАЦС). Якщо у подружжя є неповнолітні діти або один з них не погоджується на розірвання шлюбу, розлучення відбувається через суд. Отож далі, детальніше про кожний з цих способів. Подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і згідні розірвати шлюб Найлегше в Україні розлучитися тим подружжям, які прийняли спільне рішення та не мають спільних неповнолітніх дітей і дружина не вагітна. Для оформлення розлучення подружжю необхідно звернутися до ДРАЦСу за місцем реєстрації (колишня «прописка») чоловіка або дружини з паспортами і подати спільну заяву про реєстрацію розірвання шлюбу. Ця заява складається з двох частин - кожен з подружжя заповнює свою. Якщо хтось з подружжя є внутрішньо переміщеною особою, то така особа має можливість звертатися до ДРАЦСу за місцем фактичного проживання. Статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується відповідною довідкою переселенця. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Згідно із законодавством між подачею заяви про розлучення і розірванням шлюбу повинен пройти місяць. Протягом цього місяця подружжя має право відкликати свою заяву. Якщо за місяць ніхто з подружжя не передумав, вони повинні з"явитися в ДРАЦС в призначений час для реєстрації розірвання шлюбу. Якщо чоловік або дружина заздалегідь знає, що не зможе з"явитися в ДРАЦС, про це потрібно повідомити в самій заяві про розлучення або направити в ДРАЦС додаткову заяву. Важливо вказати саме таке формулювання: «Я згоден на реєстрацію розірвання шлюбу під час моєї відсутності». Якщо обоє з подружжя не можуть з"явитися в ДРАЦС в призначений час, їм потрібно подати в ДРАЦС заяву з проханням перенести на інший день реєстрацію розірвання шлюбу. Згідно із законом шлюб повинен бути розірваний не пізніше ніж через рік, після подачі заяви в ДРАЦС. Врахуйте це, якщо переносите дату розлучення. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Подружжя має дітей і обоє згідні розірвати шлюб. У порядку окремого провадження судом розглядаються справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей. Подання такої заяви вимагає певної підготовки від подружжя, а розгляд такої заяви судом має певні особливості.
 Так, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Подружжя може передбачити всі питання щодо дітей після розірвання шлюбу одним договором, проте він повинен бути нотаріально посвідченим. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Один з подружжя проти розірвання шлюбу. Якщо один з подружжя проти розлучення, інший може ініціювати розлучення через суд.
Одночасно з позовом про розірвання шлюбу позивач може заявити і інші вимоги:
- про визначення чи зміну місця проживання дитини;
- про стягнення аліментів на дитину або на одного з подружжя;
- про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя;
- про витребування речей, які є особистою власністю одного з подружжя;
- про виконання обов"язку за шлюбним договором;
- про позбавлення батьківських прав.
Проте, рекомендується подавати окремо позов про розірвання шлюбу та інші позовні вимоги. Це пов’язано тим, що сукупність позовних вимог може вповільнити розгляд справи через виклик свідків, витребування висновків органу опіки та піклування, проведення експертиз та ін. При будь-яких обставинах майнові та інші спори, що виникають під час шлюбу, можуть бути передані на розгляд судів і після розірвання шлюбу з дотриманням строків позовної давності. Позов про розірвання шлюбу не приймається судом: в разі вагітності дружини; протягом одного року після народження дитини. Але навіть в цих випадках є винятки: один із подружжя вчинив стосовно іншого чи їхньої дитини протиправний вчинок, який має ознаки злочину; інший чоловік визнав батьківство зачатої дитини; відомості про батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

Процес розлучення у суді.
Суддя призначає дату судового засідання, і подружжя сповіщають про дату, час і місце засідання. Якщо один з подружжя не з"явився в суд (і немає відомостей про його сповіщення), розлучення відкладається. Також розгляд справи переноситься, якщо суд визнає поважними причини неявки сторони на перше засідання. Кожен з подружжя має право просити суд надати їм можливість для примирення. Якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження сім"ї суперечать інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, суд ухвалить рішення про розірвання шлюбу. Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді протягом 10 днів. Після цього часу рішення суду набуває законної сили. Суд направляє рішення про розірвання шлюбу в ДРАЦС за місцем винесення рішення, для здійснення запису про його розірвання. Відмітки про розірвання шлюбу за рішенням суду також робляться в паспорти сторін, в разі їх звернення до ДРАЦСу. Рішення суду про розірвання шлюбу є єдиним документом, який підтверджує розлучення подружжя. Свідоцтво про розірвання шлюбу вже не видається. Чоловік або дружина, що змінили своє прізвище у зв"язку з реєстрацією шлюбу, мають право після розірвання шлюбу і далі носити це прізвище або повернути своє дошлюбне прізвище. Про таку обставину слід зазначати в позовній заяві.

Особливості розірвання шлюбу для внутрішньо переміщених осіб.
Документи, які видаються органами управління, установами в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на окупованій території (органами ДНР, ЛНР, АР Крим), (наприклад, свідоцтво про шлюб або його розірвання) є нелегітимними і не визнаються на території України.
Особливістю розірвання шлюбу для внутрішньо переміщених осіб є можливість звертатися до суду або ДРАЦС за місцем фактичного проживання, а не за адресою реєстрації (прописки).
При цьому статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою переселенця.

Суддя спікер Анна МОСТЕЦЬКА.